30.03.21
ТЕМА.
Михайло Опанасович Булгаков. (1891–1940). «Собаче серце». Українські сторінки життя
і творчості
Михайло Опанасович Булгаков ( 1891-1940 ) . Українські сторінки життя і
творчості М.О.Булгакова . М.О.Булгаков і влада , трагедія митця .
Зміст уроку
Головне – не втратити
почуття власної
гідності .
М.Булгаков
1. Вступне слово
вчителя .
« Які зірки в Україні
! Уже майже сім років живу в Москві , а все-таки тягне мене на батьківщину .
Серце щемить , хочеться іноді нестерпно на поїзд … І туди . Знову побачити
урвища , занесені снігом , Дніпро … Немає у світі міста , кращого за Київ !..»
Хто міг написати такі
рядки ? Лише та людина , яка безмежно закохана в це давнє й водночас юне місто
. І дійсно , автор наведених рядків – видатний письменник XX ст. , киянин
Михайло Булгаков – був саме такою людиною .
2. Життєвий і творчий
шлях ( прочитати і скласти план – письмово ) .
М.Булгаков народився
15 травня 1891 року в м.Києві в багатодітній і дружній родині професора ,
викладача Київської духовної академії . Саме тут , на Андріївському узвозі , 13
знаходиться будинок Булгакових , де нині розташований музей-квартира письменника
.
Дитинство та юність
М.Булгакова минули в Києві . Він закінчив гімназію , а потім вступив на
медичний факультет Київського університету . У 1913 р. майбутній письменник
одружився з Т.Лаппа . Але Перша світова війна , а потім революція й
громадянська війна їх назавжди розлучили.
Михайло , склавши
випускні іспити екстерном , почав працювати лікарем у Чернівцях ,
Кам’янець-Подільському , Смоленську . Його враження тих років відтворені у
збірці оповідань « Записки юного лікаря » (1925-1926) .
Своїм духовним
наставником М.Булгаков вважав Миколу Гоголя . Сторінки їхніх книжок дихають тим
самим почуттям глибокої любові до рідної землі .
У 1917-1918 рр.
перебував у Києві . Жахливі революційні та воєнні події відображені в його
творах « Біла гвардія » ( 1923-1924 ) , « Дні Турбіних » ( 1926 ) . Письменник
показав наступ комуністичної ідеології на інтелігенцію й культурні цінності ,
які внаслідок соціальних катаклізмів у Росії занепали. Нова влада вбачала в
інтелігенції « ворогів » , яких прагнула знищити морально та фізично . У своїх
творах М.Булгаков розкрив трагедію безвиході , у якій опинилося тоді багато
людей . Друга дружина М.Булгакова Л.Білозерська в 1920 р. емігрувала , її доля
, листи й щоденники дали поштовх для створення п’єси про трагедію еміграції «
Біг » (1928 ) .
На початку 1920-х
років Булгаков переїхав до Москви . Тут він ще більше переконався , що в країні
утверджувалася тоталітарна система , яка загрожує людству . У середині 1920-х
років з’явилися сатиричні твори “ Дияволіада » ( 1923 ) , « Фатальні яйця (
1924 ) , « Собаче серце » ( 1925 ) , « Зойчина квартира » , « Багряний острів »
( 1927 ) , які з викривальним сарказмом зображували духовну деградацію
суспільства . Не випадково переважна більшість із них тоді була заборонена .
Життя і творчість
М.Булгакова були пов’язані з Московським художнім театром ( МХАТом ) . Але
багато п’єс письменника глядачі так і не побачили . Хоча вождь СРСР Й.Сталін
любив дивитися виставу « Дні Турбіних » , але Булгакова переслідували протягом
усього його творчого шляху .
Проблема « митця і
влади » стала головною в його творах наприкінці 1920-х – у 1930-х роках : «
Іван Васильович » ( 1929-1934 ) , « Кабала святош » ( 1929 ) .
Протягом 1928-1940 рр.
працював над романом « Майстер і Маргарита » . Поруч із письменником була його
третя дружина О.С.Булгакова ( Шиловська ) . У 1939 р. завершив п’єсу “ Батум »
про початок революційної діяльності Й.Сталіна . Вона мала багато символів і
натяків на жорстокість Сталіна , його прагнення захопити владу . Ці натяки були
розгадані . П’єсу розкритикували . Це дуже вплинуло на стан здоров’я Булгакова
. Письменник помер 10 травня 1940 р. в Москві , похоронений на Новодівечому
цвинтарі .
3. М.О.Булгаков і
влада . Трагедія митця .
У 1926 р. був
зроблений обшук у квартирі письменника в Москві . Тоді вилучили рукопис повісті
« Собаче серце » і його щоденник . Булгакова неодноразово викликали до слідчого
в справі щодо « антирадянської » діяльності , його залякували , на нього чинили
моральний тиск .
До кінця 1980-х років
повість « Собаче серце » була заборонена цензурою . Коли щоденник через кілька
років повернули Булгакову , він його спалив .
У 1928-1929 рр. були
зняті з репертуару МХАТу п’єси « Багряний острів » , « Зойчина квартира » .
У 1929 р. Сталін
назвав твори Булгакова « непролетарською літературою , яку потрібно витискати
зі сцени » . Фактично це був офіційний вирок письменникові , якому відмовили
всі видавництва .
У липні 1929 р.
Булгаков звернувся до Сталіна з проханням дозволити виїхати за кордон , але
воно залишилося без відповіді . Письменник написав лист « До уряду СРСР » , у
якому не відступав від своєї позиції . До кінця життя його вважали «
небезпечним і шкідливим письменником » . М.Булгакова не заарештували і не
розстріляли , але критикували для « навчання » інших літераторів . Роман «
Майстер і Маргарита » був заборонений до 1960-х років . Тільки після розпаду
СРСР спадщина письменника стала відкритою для широкого кола читачів .
4. Звернення до
епіграфа уроку .
- Як слова епіграфа до
уроку пов’язані з життєвим і творчим шляхом М.Булгакова ?
5. Робота в зошиті .
Записати поняття
теорії літератури .
А) Класична література
– сукупність творів , визнаних зразковими скарбницями загальнолюдських
цінностей .
Ці твори є важливими ,
актуальними , багато з них входить до обов’язкових шкільних програм .
Чимало наших
сучасників до класичної літератури звертаються лише тоді , коли цього вимагає
навчання у школі , а для власного задоволення читають детективи або фантастику
. У XX ст. видавці взяли до уваги потребу людей , що живуть в шаленому ритмі ,
просто відпочити після роботи , не обтяжувати себе роздумами й переживаннями .
Так з’явилася масова література .
Б ) Масова література
– розважальні та повчальні твори , які друкуються великими тиражами і є
складовою « індустрії культури » . Типова ознака таких творів – пригодницький
або романтичний сюжет , який має напружену зовнішню динаміку і щасливий фінал .
До масової літератури належать бульварні , любовні , детективні , кримінальні
романи , комікси ,трилери , фантастика , фентезі .
Кожен із названих
жанрів має численних шанувальників .
6. Запитання :
- Як ви вважаєте ,
твори М.Булгакова відносяться до класичної чи масової літератури ? Обгрунтуйте
свою думку .
7. Узагальнення
вивченого .
- Як життєвий і
творчий шлях М.Булгакова пов’язаний з Україною ?
- Якою була дорога
письменника до літературної слави ?
- Як , на вашу думку ,
письменник утілював у життя своє кредо : « Головне – втрачати почуття власної
гідності »?
- Якою ви уявляєте
атмосферу в будинку Булгакових на Андріївському узвозі , 13 у Києві ?
( Можна здійснити
інтернет-екскурсію до будинку –музею Булгакова у Києві .)
8. Переглянути відео .https://www.youtube.com/watch?v=u0CfQfzoPFg
Домашнє завдання :
1. Опрацювати матеріал уроку .
2. Вивчити поняття теорії літератури « класична » і « масова » література .
3. Ознайомитися із змістом повісті М.Булгакова « Собаче серце ».
4. * Підготуйте мультимедійну інтернет-мандрівку-презентацію « Шляхами
М.Булгакова » .
29.03.21
ТЕМА,
Контрольна робота №5 з теми «Нові тенденції у драматургії кінця XIX–початку XX
ст». Тести
Виконання
контрольної роботи
Початковий
і середній рівні (кожна правильна відповідь — 1 бал, усього — 6 балів)
1. Героїня драми Г. Ібсена «Ляльковий дім»
Нора скоїла такий злочин:
а) підробила підпис на документі;
б) витратила велику суму із сімейного
бюджету;
в) без дозволу продала будинок батька;
г) зрадила чоловіка.
2. На початку твору Дж. Б. Шоу «Пігмаліон»
квіткарка Еліза відзначалася:
а) жахливою вимовою;
б) потворною зовнішністю;
в) шахраюванням;
г) легковажною поведінкою.
3. Наприкінці п’єси Г. Ібсена «ляльковий
дім» Хельмер не дозволив Норі виховувати дітей через те, що:
а) вважав її хворою;
б) був упевнений: брехливі матері
виховують злочинців;
в) мав для цього цілий штат няньок;
г) бажав, аби вона більше уваги приділяла
собі.
4. Героїня трагікомедії Дж. Б. Шоу
«Пігмаліон» Еліза поскаржилася на чоловіків-експериментаторів:
а) місіс Пірс;
б) матері Гіггінса;
в) своєму батькові;
г) матері Пікерінга.
5. У драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім»
Крогстад вирішив шантажувати Нору тому, що:
а) заздрив багатим та успішним;
б) прагнув помститися Норі за її неувагу
до нього;
в) намагався розбагатіти;
г) мав утримувати власних дітей.
6. Наприкінці п’єси Дж. Б. Шоу
«Пігмаліон» Еліза вирішила займатися:
а) філологією;
б) флористикою;
в) рекламою;
г) торгівлею.
Достатній рівень (3 бали)
7. Схарактеризуйте «нову» та «стару»
драми. Порівняйте їх. Високий рівень (3 бали)
8. Виконайте одне із завдань (за вибором):
а) доведіть або спростуйте твердження:
«Різниця між леді й квіткаркою полягає не в тому, як вона поводиться, а як до
неї ставляться», проведіть паралелі із сучасністю;
б) продовжте історію Нори — героїні драми
Г. Ібсена «Ляльковий дім».
Немає коментарів:
Дописати коментар