ТЕМА. Бароко і рококо в українському мистецтві
Мета: · познайомити учнів з особливостями мистецтва бароко і
рококо в українській культурі; · показати традиції,
які поєднанні в архітектурних шедеврах України того часу; · розвивати вміння сприймати, порівнювати, інтерпретувати,
аналізувати твори різних видів мистецтва; · виявити унікальність українського бароко; · виховувати спостережливість, увагу, любов до всіх
прекрасних творінь людства;
Поняття: українське або козацьке бароко. Вміння: ·
навчити розрізняти та порівнювати ознаки різних стилів; ·
характеризувати зразки творів мистецтва; · володіти термінологією;
·
емоційно відгукуватися на красу та досконалість творів мистецтва.
Обладнання: мультимедійний проектор, тексти
пісні.
Тип уроку: засвоєння
нових знань з елементами кооперативного навчання.
Хід уроку.
I.
Організаційний момент.
II.
Актуалізація опорних знань.
■
Назвіть характерні риси барокових споруд.
■ Розкажіть про особливості барокових
палаців.
■ Порівняйте скульптурні твори рококо і
бароко. Назвіть їхні спільні та відмінні риси.
Розгадування кросворду. (1-2 учні).
По горизонталі:
1. Основна риса стилю бароко у архітектурі та скульптурі. (динамічність) 2.
Назва реалістичної течії в мистецтві епохи бароко, яка походить від прозвища
італійського живописця Мікеланджело Мерізі. (караваджизм) 3. Прізвище видатного
фламандського живописця, якого за високий професіоналізм називали «королем
живопису і живописцем королів». (Рубенс) 4. Як називають комплект з декількох
предметів меблів, виконаних в одному стилі? (гарнітур) 5. На площі якого
святого у Римі, за проектом Джованні Лоренцо Берніні, створено грандіозні
напівкруглі колонади тосканського ордера? (Петра) 6. Керамічна маса білого
кольору, що використовується для виготовлення тонкого посуду. (порцеляна) 7.
Італійський майстер струнних інструментів з міста Кремона, учень Ніколо Аматі,
який розробив нову модель скрипки із чарівним тембром, яка і принесла йому
безсмертну славу. (Страдіварі) 8. Італійський композитор, автор
всесвітньовідомих чотирьох скрипкових концертів «Пори року», які співзвучні з
пишністю барокових храмів, щедрим декором палаців і буянням фарб
розписів.(Вівальді) 9. Назва скульптури « … Авраама» Іоана Георгія Пінзеля-
галицького скульптора, творам якого характерні велика емоційність та динаміка,
надання створеним формам життєвих рис. (Жертвоприношення)
По вертикалі:
Ключове слово- МИСТЕЦТВО.
1.д
и н а М і ч н і с т ь 2.
к а р а в а д ж И з м 3.
Р у б е н
4. г а р н і Т у р 5. П Е т р а 6. п о р Ц е л я н
а 7. С Т р а д і в а
р і
8. В і В а л ь д і 9.
ж е р т в о п р и н О ш е н ня
III. Історична довідка.
·
У
період другої половини XVII–XVIII ст мистецтво бароко проявило себе в усіх культурних
сферах нашої країни, а у XVIII ст. воно вже відоме всьому світові як українське бароко,
яке нерідко називають козацьким (хоча деякі дослідники заперечують що назву). Козацтво
було носієм нового художнього смаку і замовником багатьох творів, утворюючи
власне творче середовище, й виступало як творець самобутніх художніх цінностей:
козацькі думи, пісні, танці, літописи, ікони, собори.
·
Українське бароко розвивалося під впливом, з
одного боку, європейського бароко, а з другого, — народної культури та місцевих
мистецьких традицій. Національні риси бароко в Україні виявилися у всіх видах
мистецтва (живописі, графіці, скульптурі, архітектурі, музиці тощо) і
сформувалися у містах Придніпров’я та Києві, який у XVII столітті став центром
художнього життя нашої країни. Бароко в Україні найбільше представлене в
церковній архітектурі, яка відігравала домінуючу роль у мистецтві того часу і
залишила найбільшу кількість характерних зразків стилю в різних регіонах
України. Значно менше було зразків у скульптурі. На Лівобережній Україні
різьблення вівтарів (бароковий вівтар Софії Київської, вівтар у церкві міста
Глухів тощо) пов’язане з храмовим будівництвом у країні. Скульптурне мистецтво
також розвивалось у творчості скульптора И.Г. Пінзеля та усіх представників
Львівської школи скульптури: І. Григоровича-Барського, С. Ковніра.
·
Мистецтво бароко вплинуло на живопис
України — фрески, стінописи, гравюру. Українське або Козацьке бароко — назва
мистецького стилю, що був поширений на українських землях Війська Запорозького
у ХУІІ-ХУІІІ ст. Виник внаслідок поєднання місцевих архітектурних традицій та
європейського бароко. Пригадайте характерні риси барокової архітектури: будівлі
із випуклими, увігнутими, криволінійними фасадами, овальні зали, різноманітні
арки, примхливі сходи, складний декор: ліпнина, різьба, карбування,
інкрустування, позолота, в оздобленні приміщень — рослинні мотиви: гірлянди
квітів, листя, вінки. Архітектура цього стилю нехтувала симетрією у композиції,
відкривала нові просторові рішення, набуваючи пластики та динамізму.
·
Ступінь
вивчення дослідниками України становлення бароко Найпотужнішим з подібних
свідчень, що тримають на собі печать мудрості віків, є українська архітектура. На
жаль, дослідження у цій царині навіть сьогодні мають лише підґрунтя, на якому
має зводитися величний храм пізнання. Особливо це стосується українського
бароко. З приходом радянської влади у наукових виданнях зникли всі згадки про
розвиток бароко в Україні: надто популярною була після 30-х років боротьба з
"впливом Заходу". Всі напрацювання дослідників, зокрема М. Драгана,
В. Залозєцького, В. Щербатівського й інших було вилучено з бібліотек та
видавництв. Тому тема бароко в українській архітектурі і досі є актуальною в
контексті вивчення особливостей історії зодчества нашої держави. Для
дослідження цього явища історики звертаються до архітектури дерев’яних храмів
16-18 століть, багато з яких збереглося до наших днів. Вважається, що саме у
цих культових спорудах зароджувалося українське бароко.
·
Бароко як стиль в архітектурі до України
прийшло в 16-му столітті, розквітаючи непідробною красою аж до 18-го, щоби потім
віддати права на розвиток більш стриманому класицизму. Характерні риси
українського бароко, його композиційні і структурні особливості, об’ємність і
вишуканість гарно уживаються з подібним явищем у тогочасній Європі, проте мають
виключно етнічні особливості з огляду на те, що архітектура в нашому краї на
той час була вже достатньо багатою, і нововведення в декорі накладалися на
усталені бачення будівництва. Для бароко характерні ускладнення
об’ємно-просторових композицій, неординарне художньо-декоративне рішення, тонке
моделювання прикрашуваної поверхні та пластичні переходи одного елементу декору
в інший. Всі ці нововведення використовувалися в оздобленні тризрубних
дерев’яних храмів, а згодом і загалом у будівництві.
·
Вважається, що найбільша кількість храмів
у стилі бароко постала на території України за часів козацтва. Хоча це в деякій
мірі й перебільшення, але слід зазначити, що козацька доба дала гарний поштовх
у цьому напрямку. Найбільше барокових споруд було збудовано за часів Івана Мазепи,
що славився своєю прихильністю до української культури. Те саме можна сказати і
про сприяння в будівництві храмів козацької старшини загалом. Тоді вважалося за
честь профінансувати церкву, і козаки, що мали можливість, активно долучалися
до храмобудівництва. Також поширеним було сприяння будівництву цивільних
будівель, і за доби Мазепи зведено велику кількість колегіумів, магістратів,
військових канцелярій та житлових споруд у стилі бароко. Серед них –
профінансована Мазепою Київська академія. Тих же часів сягають корені славної
будівлі Чернігівського колегіуму.
·
Одними із перших зразків барокових забудов
можна вважати дерев’яні храми, що обростали в 17 столітті новими і новими
добудовами, оздоблювалися і доповнювалися елементами, які свідчать про пізнання
українцями новинок у світовому будівництві. Серед перших барокових храмів –
Миколаївська соборна церква у м. Ніжин (1658), що й досі приворожує жителів
міста і його гостей. (слайд 8) Цікавим з огляду на тривалість забудови і
доповнень є Густинський монастир біля м. Прилуки Чернігівської області.
Засновано його ще у 1600-му році, але Троїцька соборна церква, що є прикладом
українського бароко, зводилася вже у 1672-1676 рр. (слайд 9) Також до
козацького бароко можна віднести Георгіївську церкву Видубицького монастиря в
Києві (1696-1701). (слайд 10)
·
Повідомлення учнів:
·
Характерною особливістю бароко є проникнення його в усі сфери художньої
діяльності. В образотворчому та декоративному мистецтві України XVIIXVIIІ ст.
стиль також знайшов своє відображення. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення
філософської думки, науки, літератури, що було пов’язане з діяльністю
Києво-Могилянської академії. Особливе місце в українському мистецтві доби
бароко належало художній школі та друкарні Києво-Печерської лаври. · Високим
досягненням барокового мистецтва й цінним надбанням української культури
загалом є іконостаси XVII- XVIIІ ст. Вони сповнені глибокого символізму, що
прочитується у виразних, театрально-урочистих жестах, величних постатях,
світлових ефектах, лініях драпірування тощо. · Архітектоніка і пластика
барокових іконостасів суттєво відрізнялася від ренесансних: стиль бароко
виявився передусім у небачених до цього монументальності та декоративності, що
були зумовлені прагненням максимально збільшити і наситити декором особливо
важливі, з точки зору сакрального значення, компоненти храму. Іконостаси XVII-
XVIIІ ст. подібні до фасадів ошатних багатоярусних будівель, загальна форма
яких нагадує тріумфальні арки: усі їх яруси, окрім намісного, підвищуються від
бокових крил до центру. При цьому вся фасадна поверхня, вільна від ікон (за
винятком карнизів), повністю вкрита пишним різьбленням. (слайд 11) · Провідне місце в
культурному житті українського суспільства XVII- XVIIІ ст. посідав жанр
портрета. Художня мова відтворення художнього образу своєрідно використовувала
європейські барокові ідеї та національні традиції, яким також були притаманні
риси театралізації, умовності, певна символічна система. Вишуканий стиль бароко
якнайкраще відображав запити української козацької старшини й вищого
духовенства, їхні прагнення до аристократичності. (слайд 12) v Розповідь вчителя
мистецтва: (слайд 13) Стиль рококо вніс істотні зміни як у побудову , так і в
декорацію іконостасів: вони вже не мали суцільної площі і не зберігали симетрії
та структурної логіки. Як декоративні елементи (або замість ікон) подекуди
з’являлися скульптурні зображення. Тлом для орнаментики царських воріт стала
решітка, виноградну лозу замінили мушлі або орнамент із тонких вигнутих
галузок, стилізованих на зразок мушель, а також орнамент у форті вогника,
гусені тощо. (слайд 14, 15) Розгляньте зображення архітектурних шедеврів рококо
в українському мистецтві. Поміркуйте, які риси притаманні цим спорудам. (робота
в групах) (слайд 16)
Розповідь учителя музики: Музика – невід’ємна
частина культури будь-якого народу. Вивчаючи її, ми можемо простежити
формування деяких рис національного характеру українців. Пісні називають душею
народу. (розучіть пісню про козаків «Хай цвіте червона калина» і заспівайте її під
фонограмний супровід) (слайд 17) IV. Рефлексія. · Розкажіть про мистецтво
бароко і рококо в українській культурі. ·
Які традиції поєднані в архітектурних шедеврах України того часу? · У чому, на вашу
думку, унікальність українського бароко? Назвіть по одному твору м-ва, не
повторюючись, про які дізнались на уроці. V. Домашнє завдання. Доповніть
проект, присвячений архітектурі нашого краю, ілюстраціями споруд у стилі бароко
і рококо.
Немає коментарів:
Дописати коментар